Бісер (араб. бусра, штучна перлина), пацьорки, пацюрки, цятки, маніста, лєлєльки, коральки, коралики, дьондятка, дьондя, дробенька - дрібні різнобарвні круглі або багатогранні скляні чи металеві зерна з наскрізним каналом. Бісер вперше почали використовувати у Стародавньому Єгипті. На території України став відомий з часів Київської Русі та набув особливого поширення у 18-19 ст. Прикрасами з бісер оздоблювали головні убори, впліта­ли в коси, носили їх на грудях, шиї, руках, виготовляли сумочки,гаманці, картини, прикрашали меблі тощо). Носили прикраси з б. по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чо­ловічі капелюхи, дівочі весільні го­ловні вбори та сукні. На Буковині і тепер бісером оздоблюють, гаптують,вишивають народний одяг. З бісеру також виготовляють ґердани.

Джерело: http://uk.wikipedia.org, https://www.google.com.ua